MENU

Віньківці – селище міського типу в Україні, центр Віньковецького району Хмельницької області.  Першу писемну згадку про Віньківці знаходимо в податковому списку 1493 року. Тоді в поселенні нараховувалось 14 димів (податкових одиниць). Свою  назву за цілком вірогідним припущенням Віньківці одержало від імені Вінцент, Вінько, за іншими даними — від слова «вінок». За третьою, теж цілком вірогідною версією, від німецького слова «кут» (нім. Winkel). Адже й сьогодні частина Віньковець, що розкинулась на правому березі Калюса, носить назву «Кут».

Віньковецький район розташований на південному сході Хмельниччини на відстані 70 км від Хмельницького обласного центру. Район забезпечений автомобільними дорогами з твердим покриттям. Найближчі залізничні станції: ст. Ялтушків Барських під’їзних шляхів Вінницької області – 22 км, ст. Деражня – 35 км і ст. Дунаївці. Територія району займає 653 кв. га. із населенням 28,5 тис. чоловік. Район розкинувся в зоні лісостепу на Подільській височині, рельєф горбистий, місцями полого-хвилястий, розчленований долинами річок. Територією району протікає 12 річок – приток Дністра і Півенного Бугу, зокрема – Калюс, Ушиця, Рів, Коломийка.

ОПИС ГЕРБА
смт.   Віньковець

Дата прийняття: 28.07.1993
Автор В.Ільїнський.
       Селишна рада прийняла сучасний герб, що являє собою щит, перетятий зліва хвилястою лінією, що означає ріку Калюс, на якій розташовані Віньківці. У горішній частині в лазуровому полі зображена гілка яблуні з плодами як символ садів, що споконвіку ростуть на віньковецькій землі. У долішній частині - в зеленому полі золотий колосок, як символ родючості. Тут же рік першої документальної згадки про Віньківці - 1493. 

 

ОПИС ГЕРБА
Віньковецького району
 

Автор В. Філіпович
За основу герба Віньковецького району взято давній геральдичний щит, обрамлений контуром золотистого кольору, розділений горизонтально на три частини синього, малинового і зеленого кольорів (зверху вниз) у співвідношенні 4:2:4.
Синє поле - символ миру, краси, спокою, величності і великодушності.
Малиновий колір щита символізує спадщину від минулих поколінь, козацьку славу і мужність.
Зелений колір - це символ надії, свободи, життя і родючості нашої землі. Це - сади, ліси, лани, неповторні пагорби рідного краю.
У верхній частині герба по центру 16-ти променеве сонце, основний елемент старовинного Подільського герба, яке символізує могутність, добробут, чистоту, вірність, злагоду і дружбу.
Центральним елементом герба є стилізований сніп з колосків, перев'язаних перевеслом, що розміщений по центру в нижній зеленій і малиновій частинах щита. Сім колосків своїми кінцями з остюками заступають нижню  частку   синього  поля.   Сніп  символізує   єдність,   життя,   достаток   і багатство,   нерозривність   поколінь,   підкреслює,   що   наш   край   здавен – хліборобський.
У верхній частині щит обрамлений з обох боків яблуневими гілками. що доходять своїми листками до верхньої лінії зеленої частини герба. На гілках зверху до низу розміщено по 3 червонобоких яблука. Гілки з яблуками – символ  щедрих садів Віньковеччини.
Стилізована стрічка на верхній частині герба з написом «Віньковецький район», символізує духовні цінності народу, дорогу життя нашого краю.


ОПИС ПРАПОРА
Віньковецького району

Прапор Віньковецького району - це прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3, розділене горизонтально на три частини: синього. малинового і зеленого кольорів у співвідношенні 4:2:4.
Синій колір - символ миру, краси, спокою, величності і великодушності.
Малиновий колір - символ спадщини від минулих поколінь, козацької слави і мужності.
Зелений колір - символ надії, свободи, життя і родючості нашої землі.
У верхній частині полотнища по центу на віддалі 1,5 частини від верхньої горизонтальної лінії розміщений жовтий обрис герба Віньковецького району.

Прогулянка районом 

Віньковецький  край – частинка милого серцю Поділля. Віньковеччина милує око не тільки прекрасними краєвидами: безкрайніми ланами, родючими садами. Багатий край і на пам’ятки культурної спадщини:
1.    Покровська церква (мур.); 1773 р.; с. Адамiвка;
2.    Садиба (мур.); к. XVIII – поч.  ХІХ ст.; с. Говори; 
3.    Палац (мур.); к. XVIII – поч.  ХІХ ст.; с. Говори; 
4.    Схiдний флiгель (мур.); к. XVIII – поч.  ХІХ ст.; с. Говори;  
5.    Захiдний флiгель (мур.); к. XVIII – поч.  ХІХ ст.; с. Говори;  
6.    Михайлiвська церква (дер.); 1769 р.; с. Зінькiв;  
7.    Фортеця (мур.); XIII-XIV ст., XV-XVIІІ ст.; с. Зінькiв;  
8.    Костел Св. Трiйцi (мур.); 1750 р.; с. Зінькiв;  
9.    Садибний будинок (мур.); п. п.  ХІХ ст.; с. Зінькiв;   

  • Свято-Покровська церква (мур.); 1773 р.; с. Адамiвка
    Свято-Покровська церква
  • Свято-Покровська церква (мур.); 1773 р.; с. Адамiвка
    Свято-Покровська церква с. Адамiвка
  • Палац (мур.); к. XVIII – поч. ХІХ ст.; с. Говори
    Палац с. Говори
  • Палац (мур.); к. XVIII – поч. ХІХ ст.; с. Говори
    Палац с. Говори
  • Михайлiвська церква (дер.); 1769 р.; с. Зінькiв
    Михайлiвська церква с. Зінькiв
  • Михайлiвська церква (дер.); 1769 р.; с. Зінькiв
    Михайлiвська церква с. Зінькiв
  • Костел Святої Трiйцi (мур.); 1750 р.; с. Зінькiв
    Костел Святої Трiйцi с. Зінькiв
  • Руїни фортеці с. Зінькiв
    Руїни фортеці с. Зінькiв
  • Марусин камінь с. Вел.-Олександрів
    Марусин камінь с. Вел.-Олександрів