Відділ культури і туризму

Пам'ять - нескінченна книга, в якій все записано: і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок вписано в історію України кривавим і чорним.

Четверта субота листопада – День пам’яті жертв голодоморів. Трагічна пам'ять про Голодомор – то як незглибимий колодязь, у який і не хотілося б заглядати, бо ж побачимо штучне, насильницьке винищення людей.

25 листопада під час проведення мітингу-реквієму до Дня пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій бібліотекар Віньковецької ЦРБ Ш.Юськова провела бібліографічний огляд літератури «Запаліть в День Скорботи свічки, запаліть…», мета якого познайомити присутніх із деякими книгами про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні, які знаходяться в фонді центральної районної бібліотеки.

По закінченню, усі присутні мали змогу переглянути документальний фільм «Пам'ять скривдженого дитинства», в якому зібрані спогади віньківчан про ці трагічні для України роки.

Людська пам’ять так влаштована, що завжди намагається викреслити найбільш тяжкі спогади. Це допомагає жити сьогоденням як окремій людині,так і цілому суспільству, дає змогу з більшою надією вдивлятись у майбутню. Ми не повинні забувати свою історію, зберігаючи в серці як світлі, так і сумні її події. Та як би ми не жахались трагічних моментів минулого нашої держави, як би не відчували біль за усіх, хто загинув у роки панування голоду тридцятих, слова маленької дівчинки з роману Василя Барки «Жовтий князь» повинні надихнути нас своїм оптимізмом: «... жити треба на цій землі, як сонце, несучи світло і любов людям».